Книги-тренінги і книги-практики (чи як їх там правильно називати?) загалом дають цінні поради і знання, вірно? Проте, імхо, ці знання цінні не стільки своєю суттю, як вчасністю. Вчасно отримане, потрібне саме зараз, знання вартує сотні просто отриманих (почитаних, почутих) знань, бо воно дає поштовх до дії саме в цей момент. Або виводить з тупика саме в цей момент. А не у гіпотетичному, майбутньому моменті життя чи періоді. Що мені з того, якщо я прочитаю 10 книжок – хороших, з порадами, з досвідом, – але у них я не знайду відповідь на проблему, через яку я “застряг” тут і зараз.
У мене взагалі часто буває: проходив у магазині повз книжнкову полицю, впала в очі випадкова книга, підійшов і розгорнув на випадковій сторінці, а там якраз відповідь на те, що “гризе” в даний момент (період). Випадковість? Може й ні. Адже, наприклад, все таки чомусь я пішов у той магазин, а не сидів вдома на дивані, вірно? Все таки це випадковість лише до певної межі.
А у вас таке буває?
at 22:25
Буває інколи, але це все одно чиста випадковість. Це такий збіг обставин який трапляється дуже рідко і паралельно з цим дуже влучно в потрібну нам ціль. Через це такі ситуації так захоплено нами сприймається.
at 22:33
Я вірю, що я те, що я сам про себе думаю. Тобто мої думки породжують моє буття. Тому для мене це не чиста випадковість, а неминучість.
Треба лише навчитись краще контролювати цей процес. От саме з точки зору контролю подібні речі є випадковістю до певної межі для мене.