Трішки Photoshop та CorelDraw, трохи більше фантазії та дуже прямі руки і вуаля – персональні календарі: :)
Друковані екземпляри милують око на роботі і вдома. А правда ж класно? :)
Що за дурка з цими журналістами? Обурення у мене викликає стиль журналістів писати дивні заголовки статтей.
Єдиним критерієм вибору тайтлу тут виступає бажання якомога гучнішої заяви. Судіть самі, що це за заголовки: “Друга Ющенка обізвали “психічно хворим і неадекватним” (expres.ua), “Друг друга Віктора Ющенка починає масштабний будівельний бізнес в Україні” (epravda.com.ua), “Друг Ющенка Депардьє залетів на гроші за побиття фотографа” (tabloid.com.ua)??? В останній статті взагалі немає згадок, звісно, крім заголвока, про теперішнього президента України або про те, чому ж вони з Депардьє друзі. З таким самим успіхом про кожного з нас можна написати “Іваненко І.І., президентом якого є Ющенко, зробив те-то і те-то”…
Дурдом, ну нє? :)
Сьогодні ходив здавати звіт у Фонд соціального захисту на випадок тимчасової втрати працездатності..ла-ла-ла.. довго назва така :) Так от, поніс звіт у Фонд. Там вже до інспекторші присів, а у неї на компі отакий віршик надрукований. Я реально зачитався! Щось таке філософське є у цій поезії!
Все сокровища мира – твое достояние,
Когда ты утверждаешь в себе состояние
Повелителя в этом изменчивом мире,
Горизонты сознания раздвинутся шире.Заморожен поток и ни капельки больше:
Ты один золотой задержать хотел дольше,
Но нет радости в жизни, раз движения нет.
И утих навека звон веселый монет.Ты боишься расстаться с тем, что имеешь,
О богатстве большом и подумать не смееешь.
Стыдно нищему быть и винить в том отцов.
Все Господь может дать. А принять ты готов?Отдавай смело все, чтоб в свободные руки
Изобилья потоки текли, а не муки.
Ты всех денег в руках удержать не сумеешь.
Получить сможешь все, коль отдать не жалеешь.Непрерывность потока – богатства секрет.
Раз в движении он, то и бедности нет.
Но в движении крайность другая бывает -
Если больше даешь, чем к тебе прибывает.Ты отдать все готов, до последней до нитки,
А стыдишься принять – значит терпишь убытки.
Чтоб поток не прирвать должен он пополняться.
Ты учись принимать и судьбе улыбаться.Когда чаша полна, то есть чем поделиться.
Расплескал все до дна – самому не напиться!
Чтобы ровно богатство текло без предела,
В совершенстве умей выполнять оба дела:В одну руку прими, а другой отдавай,
И с улыбкою Богу хвалу напевай!
До слова, люблю ходити у той Фонд. У нашій його Тернопільській дирекції всі інcпектори дуже привітні! Мізки не парять, як у Фонді нещасних випадків. Але то вже зовсім інші історія. ;)
А ви знаєте, що то за фрукт такий – Бергамот? Чесно зізнатись – я не знав. Думав, то рослинка така. Її листочки сушать і подрібнюють, а потім додають в чай :) Або настоюють свіжі листки і роблять ефірне масло… Читати далі »
Я по життю ну просто обожнюю котів! Милі, пухнасті створіння, часом з кігтями, а більше муркають – ну як їх не любити? :)
Далі більше… Читати далі »
Надибав в неті невеличку статтю: “15 фактів про пеніс”. Стаття цікава, трохи пізнавальна. Зараз її запощу. Ті кому переконання не дозволяють про таке говорити, під кат не заглядають. Читати далі »
Зовсім не весняна погода тоді, коли здавалось вже мало бути багато сонця, та й організм вже так чекає того тепла, сприяє тому, що настрій якийсь не дуже оптимістичний. От халепа..
Як же із цим боротись? Може жувати вітамінки чи медитувати над фотками Сейшельських о-ів – таких теплих і недосяжних? Я не знаю.. Проте триматись треба!
Один мудрий філософ писав, що те про що ми стараємось не думати, відкидати, заперечувати – це притягується ще дужче! Таке стається з усіма речами у нашому житті. Це наче універсальний закон добробуту. Або ні. І знову – це хто як про що думає. Цікаво правда – закон, що підтверджує сам себе? :)
Чому у нас стається весняна депресія? Моя думка, звісно, не є науковою, але я думаю, що це через схожість “картинки перед очима” восени і весною. Зараз весна, проте все навкруги надто схоже на пізню осінь і тому людина підсвідомо вважає, що скоро прихід зими – пори, коли йде наче сповільнення життя – проте і зими вже було надто багато і ця думка “що, знову???” гнітить і вганяє у “депресивний” стан. (Це психологічна сторона, а поряд з нею ще є фізіологічна – нехватка вітамінів, присутніх у свіжих фруктах і овочах влітку)
Що за дивні “переходи”? До чого я веду?
Варто сприймати те що є саме тим що є. Перші весняні дні і навіть тижні часто холодні і “мокрі” і так має бути. Це природний етап. Це треба прийняти і тоді воно не дошкулятиме. Очікування людини – страшна річ. Зараз вона відкидає таку погоду і прагне більшого тепла, а прийде таке тепло і вона знову хотітиме холоднішої погоди. То ж чи варто постійно очікувати наче кращого і не помічати того хорошого, що вже є? Однозначно, ні! “Краще – ворог хорошого!” – до речі, ці слова недавно нагадала мені моя кохана (мудра дівчина! ;) ).
Рання весна це не тільки місиво болота, але й перші красиві зелені паростки рослин. Також це не стільки “знову холод”, як новий аромат зародження життя (сексуальності)) ) всюди в повітрі! Це не тільки туман і дощ, це ще й перші справді сонячні, весняні дні! А ще це пора кохання!! :)
